Музей води (Водно-інформаційний центр)

Перед тим, як вода потрапляє у наш водопровід, вона долає доволі складний шлях – столичний Музей води (Водно-інформаційний центр) проводить цікаві екскурсії, з яких можна дізнатися більше про цю дивовижну стихію.

---

Шляхи водної стихії

Музей води (Водно-інформаційний центр) розташовано у відновленій будівлі першого київського водонапорного вузла.

Тут кожен може побачити весь шлях води – від атмосферних опадів до «гостювання» у наших водопроводах. Музей було засновано у 2003 р. у відновлених спорудах першого київського централізованого постачання. Цю систему було побудовано ще у 1872 – 1876 р. за проектом архітектора Олександра Шилє.

У верхній частині водонапорної вежі, котра розташовувалася раніше в цій будівлі, вміщалося 1300 ведер води.

Тут можна спостерігати, як іде дощ і падає водограй, як течуть річки та парують гейзери.

В акваріумах – найбільш поширені види риб, які водяться у Дніпрі.

Старі системи водопостачання значно поступалися сучасним, проте вони служили доволі довго. Раніше в усьому Києві перші водопроводні труби були дерев’яними. Для виготовлення труб дерева випалювали зсередини та виготовляли такі відрізки труб, і потім вони з’єднувалися між собою. Навіть зараз під час заміни тієї чи іншої ділянки робітники досі продовжують знаходити такі труби – вони всередині вкрилися шаром вапняку так, що це запобігає руйнації деревини, тому труби досі можуть служити.

Макет колодязя – такі криниці облаштовували раніше наші пращури.

Макет водопроводу.

Печера – одна з багатьох, які трапляються на шляху води.

У печері – сталактити.

Мешканці печер і каналізацій – пацюки.

Макет водозаборної системи й водопроводу Києва.

Чому варто берегти воду

На макеті – змодельована ситуація: приклад ванної кімнати, де скрізь ллється вода. Виявляється, 80% усіх непродуктивних витрат води припадає на злив води.

Під час екскурсії гостям музею докладно розповідають про те, як вода потрапляє у наші домівки.

Пам’ятник унітазу – єдиний у своєму роді. Він унікальний. Велетенських розмірів.

Різні варіації механізмів до зливних бачків унітазів.

Макет каналізації.

У музеї живуть японські коропи – це ручні рибки, з якими можна гратися. Особливо у захваті від рибок діти, адже коропи цілують руки. Робиться це так: підносиш пальчики над водою, перед рибкою, та пальчиками її ніби кличеш – і короп піднімається з води, витягує губи та «цілує».

Серед експонатів музею – також і виставка дитячих малюнків і оригінальних виробів на екологічну тематику.

Вже змалечку ці художники й майстри розуміють, що водні ресурси слід берегти й використовувати раціонально, адже вода – не просто наше природне багатство, а джерело життя на всій планеті.