Олексій Святогор
Latest posts by Олексій Святогор (see all)
- «Спеціальне тактичне спорядження» – мімікруючі пройдисвіти (документи) -
- «Спеціальне тактичне спорядження» (ТОВ «СТС») – не тільки шахраї, але й «ухилянти» (документ) -
- Повернути своїх: від слів до дій у процесі обміну ув’язненими -
- Саботаж мобілізації в ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» -
- Передавання засуджених і ув’язнених із тимчасово окупованих територій до України -
Міністерством юстиції України розглянуто наше звернення стосовно перспектив поновлення в дії «Закону Савченко» для вдосконалення законодавства та приведення його у відповідність до європейських стандартів.
Офіційна позиція Міністерства юстиції України
Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» (реєстр. № 838-VІІІ від 26.11.2015 р.; далі – Закон Савченко) було запроваджено правило зарахування судом строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
Заступник Міністра юстиції України Олена Висоцька на відкритті оновленого режимного корпусу Київського слідчого ізолятора (травень 2021 р.)
Як ідеться з офіційної відповіді Міністерства юстиції України за підписом заступника Міністра Олени Висоцької (з повним текстом документа ви зможете ознайомитися нижче), на практиці введення в дію Закону № 838-VІІІ призвело до соціально негативних наслідків.
При цьому зазначено:
«Застосування правила зарахування судом строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, введеного в дію Законом № 838-VІІІ, особливо до тяжких і особливо тяжких злочинів призводило до нівелювання такої мети покарання, як запобігання вчиненню нових злочинів та основного завдання Кримінального кодексу України щодо охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку і громадської безпеки тощо від злочинних посягань».
У зв’язку із зазначеним Верховною Радою України 18.05.2017 р. було прийнято Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» (реєстр. № 2046-VІІІ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 72 КК України. Відповідно до наведеної норми закону, попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими в ч. 1 ст. 72 КК України. При призначенні покарань, не зазначених у ч. 1 ст. 72 КК України суд, враховуючи попереднє ув’язнення, може пом’якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Як виникла теорія неефективності «Закону Савченко»
Наведене Оленою Висоцькою твердження про те, що введення в дію Закону № 838-VІІІ призвело до соціально негативних наслідків є доволі дискусійним. По суті це повторення риторики, що супроводжувала ухвалення у 2017 р. нового Закону, яким було скасовано дію «закону Савченко». Того часу ми також звертали окрему увагу наших читачів на те, що заборона гуманізації покарань неминуче спричинить погіршення стану ув’язнених.
До речі, про умови тримання людей у місцях попереднього ув’язнення ми теж докладно розповідали на конкретних прикладах. Чого варта хоча б медична частина та умови типової камери, в якій тримаються пересічні ув’язнені… Тому ми неодноразово наголошували на тому, що тримання в таких нелюдських умовах слід зараховувати в термін покарання в подвійному розмірі.
Але звідки пішло твердження про те, що введення в дію «Закону Савченко» нібито погіршує криміногенну ситуацію? Адже для того, щоб дійти такого висновку, необхідно спиратися, щонайменше, на дані статистичних спостережень. Зазвичай у наукових дослідженнях використовуються статистичні відомості за період, який становить від трьох до п’яти років. Причому для підтвердження або спростування висунутої гіпотези про нібито негативні наслідки введення в дію «Закону Савченко» емпіричну базу дослідження мають складати не один, а декілька періодів. Зокрема це період, який передував ухваленню цього Закону, період під час його застосування і період після скасування його норм. Без належного обґрунтування будь-які твердження – це тільки псевдоінтелектуальна теорія. Вона така ж безпідставна, як і відома «теорія розбитих вікон», що базувалася на сфальсифікованих результатах експериментів.
Причини злочинності – не в зарахуванні строку попереднього ув’язнення
Згідно з теорією, що підтримує і просуває Олена Висоцька (в її відповіді додатково підкреслюється, що листи Міністерства юстиції України не встановлюють норм права, а мають інформативний характер), застосування норм Закону № 838-VІІІ «призводило до нівелювання такої мети покарання, як запобігання вчиненню нових злочинів…». Але на чому базується такий висновок?
На криміногенну ситуацію справляють свій вплив численні внутрішні та зовнішні фактори. Ці фактори також необхідно враховувати. Серед них – стан економіки країни, демографічні, міграційні процеси, рівень безробіття та багато інших. Зрештою, варто брати до уваги й показники роботи поліції в частині розкриття злочинів. Якщо поліція працює неефективно, виявляє пасивність або відверто займається потуранням злочинцям, то безкарність закономірно породжує розгул злочинності. І введення в дію чи скасування «Закону Савченко» жодним чином на це не впливає.
Без наукового без проведення емпіричних досліджень будь-які висновки та «офіційні позиції», навіть якщо вони виходять від державних органів, є лише популістськими голослівними твердженнями, що їх повторюють різні посадовці. «Закон Савченко» діяв протягом доволі короткого періоду. Та одночасно у нашій країні відбувалися найрізноманітніші суспільно-політичні процеси. В тому числі це були процеси, що супроводжувалися активізацією багатьох громадських рухів і течій маргінальної спрямованості, котрі теж зробили свій «внесок» у погіршення загальної криміногенної ситуації, вуличної злочинності тощо. Тобто, само по собі введення в дію «Закону Савченко» аж ніяк не могло бути єдиним і визначальним фактором, який впливав на показники злочинності.
Про справу «Петухов проти України»
Також у листі згадується про рішення Європейського суду з прав людини «Петухов проти України (№ 2)». Рішення ЄСПЛ набуло статусу остаточного 09.09.2019 р. У зв’язку із цим рішенням Міністерством юстиції України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини».
Законопроект передбачає внесення змін до ст. 82 КК України, що визначає можливість заміни особі, яка відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, невідбутої частини покарання більш м’яким після фактичного відбування нею не менше десяти років покарання у виді довічного позбавлення волі.
Безумовно, така ініціатива Міністерства юстиції України заслуговує на підтримку. Разом із тим, після набуття рішенням ЄСПЛ у справі «Петухов проти України» статусу остаточного минуло два роки. А законопроект № 4049 лише 03.03.2021 р. пройшов у Верховній Раді України перше читання. Коли буде продовжено його розгляд? І чи стане він у майбутньому законом? Цього наразі спрогнозувати неможливо. Тим часом, засуджені до довічного позбавлення волі продовжують чекати. Деякі люди провели за ґратами й понад 20 років і, незважаючи на те, що втратили там своє здоров’я, все одно не втрачають надію на краще…