Кам’яниця Павла Полуботка у Любечі

The following two tabs change content below.
Avatar

Ірина Кременовська

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник; головний редактор загальнодержавного бюлетеня "ГОВОРИ!", e-mail: govory.red@gmail.com

У смт. Любечі на Чернігівщині розташована кам’яниця Павла Полуботка – рідкісна пам’ятка цивільної архітектури XVIII століття.

 


 

Павло Полуботок

 

Наказний гетьман Павло Полуботок був відомим військовим і політичним діячом Війська Запорізького. Народився він близько 1660 р. у сім’ї заможних козаків, що мешкала на родинному хуторі Полуботівка в Київській губернії.

 

Майбутній Чернігівський полковник здобув освіту в Києво-Могилянській академії, потім був прийнятий на службу до Війська Запорізького. Він був одружений на Єфимії Самойлович, з якою вони виростили п’ятьох дітей.

 

У 1723 р. Павла Полуботка викликали до Петербургу, де його було заарештовано за антиросійську діяльність і за звинуваченням у підготовці до виступів проти Петра І. Гетьмана помістили під варту до Петропавлівської фортеці у Санкт-Петербурзі. В ув’язненні він захворів і невдовзі помер – на чужині, в тюремній камері. Його не стало 29 грудня 1724 р. Павло Полуботок був похований на церковному кладовищі, що за Малою Невою.

 

На високому березі Дніпра, у Любечі (Ріпкінський район Чернігівської області) раніше знаходилася садиба Полуботків. На місці колишнього базарного майдану та маєтку Полуботків розташовано тепер великий парк. На тому місці, де зараз будинок культури, раніше височіла Покровська церква, котру було знищено за радянської доби у 1930 р. Разом зі зруйнованою церквою було втрачено й унікальний об’єкт дерев’яної церковної архітектурної та культурної спадщини.

 

Також на цьому місці ще на початку XVIII століття була споруджена кам’яниця Павла Полуботка.

 

Любеч, кам'яниця Павла Полуботка

 

Спасо-Преображенська церква, кам’яниця та Антонієві печери входять до складу Історико-археологічного комплексу «Древній Любеч».

 

Парк на місці колишнього базарного майдану

 

Кам’яниці в українській цивільній архітектурі

 

Взагалі кам’яниці є різновидом кам’яних будівель, таку назву мають об’єкти української цивільної мурованої архітектури XVI – XVIII ст. Зазвичай, це могли бути як житлові, так і господарські споруди, що будувалися для козацької старшини. Такі споруди були поширені й на Чернігівщині.

 

Як приклад, кам’яниця, про яку йдеться зараз, має один поверх і підвал. На першому поверсі – одна кімната й невеликий передпокій. Судячи з того, що у приміщенні зовсім немає пічного опалення, вірогідно, воно не було призначено для тривалого проживання, а виконувало роль канцелярії, де проводилися зібрання й наради.

 

Підвал зачинявся на подвійні двері та на три засови, що свідчить про те, що в ньому раніше зберігалися цінні речі – можливо, і зброя також.

 

Водночас, відомо і те, що сам Чернігівський полковник Павло Полуботок, для якого було споруджено кам’яницю, ніколи в ній не жив.

 

Кам’яниця Полуботка – пам’ятка архітектури національного значення

 

У минулому столітті кам’яниця впродовж тривалого часу стояла занедбаною та невпинно руйнувалася під впливом часу. Цегла, з якої споруджені стіни, стала сипатися від дії зовнішніх погодних факторів. Він старих дерев’яних дверей не залишилося нічого. До нашого часу збереглися лише залізні ковані петлі та деякі елементи дверних засовів.

 

Реставрована кам'яниця Павла Полуботка в Любечі, Чернігівська область

 

І лише на початку XXI століття кам’яниця була реконструйована – проект відновлення було розроблено фахівцями інституту «Укрпроектреставрація».

 

Зовнішній вигляд будівлі не зазнав суттєвих змін, за винятком даху, а прибудови з обох торців було споруджено значно пізніше. Так, у 1943 р. сталася пожежа, і в будівлі вигорів старий дах. Раніше там був дах із заломом, а після реконструкції його було замінено на двосхилий.

 

Після реконструкції кам’яницю було урочисто відкрито у серпні 2012 р. у межах заходів зі святкування дня міста.

 

Тепер кам’яниця Павла Полуботка є пам’яткою архітектури національного значення, споруда має охоронний № 862.