Замість того, щоб шукати різні силові методи виведення з культу (секти), які ще більше поглиблюють прірву між рідними, варто спрямувати свої зусилля на те, щоб допомогти людині вийти самостійно.

---

 

«Забрати дитину, вирвати із секти!», – людина у відчаї починає несамовито шукати способи, як це зробити: взяти із собою кількох хлопців спортивної статури, підключити знайомих з поліції, – і обурений батько чи згорьована мати розробляють план. В такі моменти, коли весь світ перевертається, а свідомість затьмарена горем, мало хто з них уявляє, що буде далі.

 

Мені вже не раз доводилося вислуховувати про різні карколомні плани «визволення» дитини із секти силовими методами. Причому щоразу я була змушена читати батькам довгі й докладні лекції з кримінального права, пояснюючи наслідки.

 

Ця стаття призначена, передусім, для батьків, чиї діти потрапили до тієї чи іншої культової групи. Вона може бути цікавою й тим, хто втратили там свою кохану дівчину, дружину.

 

А йтися буде про такі культові групи і псевдорелігійні організації, в яких людина перебуває протягом усього часу чи лише зрідка має можливість бачитися з рідними. Тобто це можуть бути різного роду відокремлені поселення, ашрами, обителі, а так само – облаштування групи адептів в якійсь орендованій квартирі (будинку), де вони перебувають під пильним наглядом «наставників».

 

На прикладі однієї із сект, в якій були схожі умови, ми з вами розберемо питання про наслідки, що настають у випадках, коли застосовуються силові методи виведення людини з культу (секти).

 

Зібрати цю практику для вас мені допомогли дівчата, котрі самі були адептами цієї організації, але вийшли з неї та повернулися до життя. Всі вони мають такий сумний досвід, як життя в культових гаремах, де вони були наложницями свого лідера, котрому поклонялися, наче божеству. Для них він поставав одночасно в усіх можливих іпостасях: наставник, учитель, брат, батько і… єдиний коханий чоловік.

 

Як усе відбувалося і чим закінчилося

 

Отже, були такі випадки, коли батьки застосовували силові способи виведення дітей з культу.

 

Перший неминучий наслідок – діти потім їх проклинали за це, а не дякували. Можливо, когось це здивує, але інших варіантів не було. Прізвищ називати не буду з міркувань поваги до особистого життя, деякі імена змінено.

 

Одну дівчину – Вікторію батьки помістили насильно до психоневрологічної клініки – нібито лікуватися. Мені достеменно невідомо, чи мала вона дійсно розлад психіки, тому не вбачаю сенсу для припущень. Зате відомо, що вона зненавиділа своїх батьків за те, що кинули її до палати психдиспансеру, і дотепер так і не звільнилася від культової залежності. Вона не бажає спілкуватися з батьками, та досі вірить і живе за тими маревними настановами, що отримала в секті.

 

Інша дівчина – Альбіна була племінницею прокурора. Її «визволили» з культу силою. Дядько і батьки підключили всі свої зв’язки та можливості: Альбіну забирали всі гуртом, а вона при цьому пручалася й дико кричала. Її тіло «вирвали» із секти, але розум і душа залишилися там.

 

Ще одну дівчину – Оксану забирав насильно її батько. Він зміг дізнатися адресу квартири, куди Оксану поселили разом з групою інших «учениць», і увірвався туди, погрожуючи пістолетом. Оксана досі має глибоку образу на батька, не довіряє йому, а водночас так і продовжує захоплюватися то одним езотеричним віровченням, то іншим.

 

Слід згадати також і про Анастасію, доньку прокурора. Її батько залучив до свого плану «визволення» співробітників міліції, й ті організували стеження за нею. Міліціонери слідували за Анастасією аж до Алтаю, куди вона попрямувала, щоб відвідати «місця сили». Там вони її схопили й вивезли додому. Вдома з дівчиною поводилися, як з божевільною, тримали у закритому приміщенні й контролювали кожен крок.

 

«Не від світу цього»: що тягне людей в культи і чому примусові заходи не дають результату

 

Минули роки, проте Анастасія так і не викинула зі своєї голови той мотлох, який напхала туди, перебуваючи у секті. Ніхто з рідних так і не пояснив їй головного – у секту її привели ілюзії.

 

Віра у гіпноз, пророчі сни, астрологію, Таро і яснобачення нікуди не зникла. Безумовна віра в те, що за допомогою ритуалів можна здобути багатство, кохання, вічну молодість, здоров’я  і довголіття, і що всьому цьому міг навчити «гуру» – все це так і залишається у свідомості тих людей, котрих «звільняють» із сект.

 

Так, формально вони начебто перестають бути адептами певної культової течії. Але минає зовсім небагато часу, як вони знову вляпаються в якусь іншу. Туди їх знову приведе віра в ту саме маячню, що була перерахована вище. Це – другий з наслідків, які спричиняють силові методи виведення з культу.

 

Особливо складно працювати з випадками, коли самі батьки цих бідолашних дітей вірять в екстрасенсорику, читання думок на відстані, інформаційні поля та інші подібні антинаукові теорії, відкидаючи логіку та знання, здобуті ними ще у середній школі.

 

Силові методи виведення з культу поглиблюють прірву між батьками й дітьми

 

І, нарешті, ось що розповіла Катерина:

 

«Коли мене помістили до психдиспансеру, я одразу збагнула, що тут мені не місце. Вирішила поводитися добре, щоб відпустили. І коли мене відпустили, я майже одразу ж втекла назад у секту.

 

І вдячною за це «лікування» нікому не була.

 

Отже, якщо дитину помістити до психіатричної лікарні, це ще більше посилить прірву між нею та батьками.

 

У мене після психлікарні, коли я вже була в секті багато разів було бажання повернутися назад, додому. Але як тільки я починала про це думати, мене щоразу зупиняв страх того, що тоді я знову потраплю до психіатричної клініки».

 

В ситуації з Катериною, через її страх знову опинитися у психдиспансері, вона ще довго залишалася в секті. Але потім здоровий глузд переміг, і вона вийшла самостійно. Катерина змогла позбутися всіх тих забобонів і «пунктиків», через які свого часу потрапила до культу. Тепер вона живе чудовим життям, займається улюбленою справою та працює, а ще здобула багато нових друзів.

 

Тепер давайте поміркуємо, що спільного в усіх цих випадках. Тут ми переходимо до третього з неминучих наслідків, до яких призводять силові методи виведення з культу. Крім того, що стосунки між батьками та дитиною ніколи не будуть такими, як раніше, дитину буде просто скалічено морально та фізично. Особливо у разі, які «турботливі» батьки не придумають нічого краще, як помістити її до спеціалізованого психіатричного лікувального закладу. Там справу довершать таблетки й уколи.

 

І рідна людина перетвориться на «овоч». Її самооцінка буде вбита, знищена повністю. Водночас її душа й тіло будуть відчайдушно тягнутися назад – до секти.

 

Кримінально-правові наслідки застосування силових методів виведення з культу

 

Власне, тепер – про четверту групу наслідків, які з високою вірогідністю настануть, якщо ви підтримуєте силові методи виведення з культу. Про них можна розповідати дуже багато, наводити приклади із судової практики, але поясню максимально лаконічно.

 

Батьки примусово забирають дитину із секти. Дитина знову тікає з дому, звертається до поліції та подає заяву. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 147 Кримінального кодексу України).

 

З такою саме заявою може звернутися лідер секти чи будь-хто інший з числа його довірених осіб.

 

Що буде далі:

 

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини –

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, –

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

 

Можуть бути й інші супутні наслідки, залежно від характеру скоєного злочинного діяння. Те саме стосується випадків заподіяння комусь тілесних ушкоджень під час «визволення», пошкодження майна тощо.

 

І, не сумнівайтеся, сектанти не дозволять собі проґавити такий шанс «нагнути» рідних і батьків свого адепта й подати проти них заяву до поліції.

 

Це їм необхідно для того, щоб показати «урок» усім іншим. Вони підключать своїх юристів і використають цю подію для залякування й переслідування батьків і «відступника» за допомогою нескінченних звернень до поліції або судових позовів.

 

Більше того, сектанти будуть «розмахувати» цим фактом, наче прапором перемоги, ще й будуть довго піаритися на цьому.

 

«Велика вдячність» перевертням у погонах

 

Якщо до реалізації «карколомного» плану визволення були задіяні працівники поліції (і таке трапляється), то це, відповідно, можуть бути зловживання владою чи службовим становищем і перевищення службових повноважень.

 

Щодо залучення поліції… Я дуже рада, що ви, шановні батьки, маєте друзів серед поліцейських, які готові завжди прийти на допомогу та неофіційно виконувати для вас такі делікатні завдання замість того, щоб займатися розкриттям і розслідуванням інших злочинів.

 

За це вони отримують велику вдячність, і не лише на словах.

 

А тепер спробуйте відповісти на запитання: звідки в нашій країні такий рівень корупції? Ви ж самі, шановні, дорікаєте на цю проблему – «ой, всюди корупція!».

 

Хто ж її, корупцію, породив і підтримує? Може, якісь зовнішні вороги? А може, «карма така» й винні «темні сили»?

 

Ви, особистою, своїми власними руками, своїми діями плекаєте це ганебне явище. Ви пропонуєте гроші правоохоронцям, платите їм за те, щоб вони були вашими ручними «прислужниками», а фактично використовуєте їх, аби не «підставлятися» самим.

 

Якщо поліцейські, замість виконання своїх безпосередніх обов’язків, ідуть когось бити, аби примусово забрати вашу дитину й доправити додому, то ви штовхаєте їх на скоєння службового злочину. І основну відповідальність будуть нести вони – як безпосередні виконавці.

 

Гаразд, припустимо, поліцейські поїхали й викрали чи силоміць забрали вашу доньку або сина із секти. Привезли до дому. Ви їм заплатили гроші та подякували. Секта продовжує існувати й жити своїм життям, а ви…

 

Чи замислювалися ви над тим, що робити з дитиною далі? Зачините всі двері в хаті, приставите до неї цілодобовий конвой, охорону? Чи будете самі сидіти над нею та контролювати кожен крок?

 

Ви можете фізично утримувати людину, але її думки, прагнення, мрії – її свідомість перебуватиме дуже далеко від вас. І за першої ж нагоди втече назад – до секти.

 

Після такого спілкуватися і підтримувати з вами зв’язок вона більше не буде. А лідер культу і секта загалом тільки посилять свій авторитет і вплив – як на вашу дитину, так і на інших адептів.

 

Злочини сектантів слід розкривати і розслідувати відповідно до закону. Для цього вже напрацьовано відповідну практику. І тому не треба розводити тут шмарклі «ой, я не буду писати», «все одно це не допоможе», «я боюся свідчити», «я не хочу»…

 

Звертайтеся ж по-людськи до поліції, подавайте заяви, подавайте докази. Це безкоштовно і абсолютно законно.

 

Для того, щоб довести справу до суду, нічого кращого ніхто не зробить.

 

Що утримує дівчат у гаремах і які методи працюють

 

Чому молоді, талановиті й гарні дівчата в самому розквіті років обрали життя в гаремі? Чому жили у скотських умовах, голодували та були наложницями свого «гуру»?

 

Ваша донька, як і інші, теж розумна дівчина, і вона сама вже зрозуміла, в яку халепу потрапила. Але вона продовжує брати участь в оргіях, тому що їм навіяли, що вони рятують світ і зупиняють «природні катаклізми». І всі вони дуже залякані, що якщо підуть, можуть померти.

 

Тут одна з основних причин – сексуальна зав’язка дівчат на лідері культу. Він вступає з ними у статеві зв’язки, а його покірні «учениці» розцінюють це як найвище благо та визнання своєї «виключності».

 

Це означає, що коли дівчина розлюбить лідера, розчарується в ньому, «прозріє», то вона залишить секту самостійно.

 

Тут слід застосовувати виключно м’які методи впливу, інакше дитина озлобиться на батьків. Підтримувати контакт, переконувати, спілкуватися виключно делікатно.

 

Так, легко сказати, та складно зробити. Але це працює. І таким методам ми обов’язково присвятимо одну з наступних тем.

 

Вивести людину з культу примусовими методами неможливо

 

Найчастіше батьки, що шукають різні силові методи виведення з культу, діють так з мотивів допомогти і врятувати, причому – терміново.

 

Вони перебувають у шоковому стані, коли дізнаються, чим займається їхня дитина в секті. А тому прагнуть будь-яким способом і за будь-яку ціну витягти її звідти.

 

Повернемося до питання про те, яка категорія людей найчастіше опиняється в умовах, які найбільше бентежать батьків. Це свого роду «гареми», тобто сексуальні групи (вони можуть називатися по-різному – класи, сім’ї тощо), члени яких беруть участь в актах групового сексу та вступають у різні форми статевого зв’язку з лідером.

 

Перебувають там молоді дівчата – привабливої зовнішності та в самому розквіті. Втім, нерідко там утримуються і хлопці, що теж піддаються зґвалтуванням з боку лідера чи наставника групи.

 

Вони самі – дорослі, геть не дурні люди. Але сексуальна сфера в них дуже розбалансована. Вони беруть участь у групових оргіях і вірять, що це «дуже сильні духовні практики», за допомогою яких вони можуть змінювати реальність або навіть приборкувати стихії.

 

Дівчата закохані в лідера чи ще в когось з його найближчого оточення. І переключити їхню закоханість може тільки інший чоловік.

 

А ще одним – найбільш дієвим методом є те, що повністю змінює життя кожної жінки.

 

Кохання і щастя материнства: що міняє світогляд колишніх адепток

 

Наша колега – Наталія Кокшарова, провела в секті більше 6 років. Після виходу з ашраму вона все одно продовжувала вірити в усе те, що пропагували в культі. Вона відвідувала заходи, що проводила секта, та в усьому намагалася узгоджувати своє життя з настановами «гуру» та загальною ідеологією.

 

Все змінилося миттєво після того, як у неї народився син.

 

Кожна жінка знає, що коли народжується дитина, то все життя перевертається. Як розповідає сама Наталія, всі ілюзії, котрих вона набралася в секті, розвіялися та відлетіли кудись далеко, неначе їх ніколи й не було. Їй стало просто не до цього. А все те, у що вона вірила, виявилося такою нісенітницею порівняно зі щастям материнства…

 

Якщо в житті молодої дівчини, жінки з’явиться чоловік не із сектантського оточення, якого вона покохає, то вона отримає чудовий шанс назавжди попрощатися із сектою. А коли вона народить дитину, то це кардинально змінить її світогляд.

 

Тоді не знадобиться ніяка психлікарня, ніякі силові методи виведення з культу, а в житті жінки відбудуться великі та щасливі зміни.

 

Коханий чоловік поряд, його турбота і добре ставлення, а також вагітність сильніше за все здатні переключати сексуальну сферу дівчат, які опинилися в подібних ситуаціях.

 

Батьки повинні пояснювати це своїй дитині м’яко, з любов’ю.

 

Як розповіла Катерина, історію якої я наводила вище, її в секті утримував страх. Її, так само, як інших наложниць, залякували тим, що в «мирському» житті вона просто згине та закінчить свої дні серед безхатченків. А ще там постійно повторювали, що їхній «гуру» – це вчитель, батько, єдиний коханий і гідний чоловік у всьому світі. Все це виявилося брехнею.

 

Якщо ваша донька опинилася в подібній ситуації, то врятувати її може тільки ваша батьківська любов, кохання і щастя материнства. Особливо, коли вона в такому віці, що тільки народжувати й народжувати. Як тільки вона завагітніє, а потім народить дитину, то вся її закоханість у лідера культу одразу переключиться на її дитину.

 

Ось тільки як дівчину переконати в цьому? М’яка робота досвідченого психолога могла б їй допомогти. Практика показує, що іншим дівчатам психолог дуже допоміг.

 

Звісно, це геть не всі методи, які є дієвими, тому в подальшому ми з вами продовжимо цю тему.

 

Висновки, над якими прошу всіх замислитися

 

Розумні люди здобувають життєвий досвід на чужих помилках, на відміну від тих, хто чує лише себе. Є, на жаль, батьки, що «глухі», що не чують нікого чи вперто не бажають слухати. І практика показує, що саме від таких батьків діти й тікають до сект, аби там отримати, як їм здається, порозуміння, довіру та підтримку. З часом вони розуміють, що потрапили у пастку своїх власних ілюзій, але повертатися додому теж не мають жодного бажання.

 

Безперечно, для кожної матері й батька дитина буде залишатися дитиною незалежно від того, маленька вона чи доросла. Неважливо, скільки дитині років – п’ять, вісімнадцять, двадцять, сорок або п’ятдесят…

 

Але слід розуміти, що дитина – це не домашня тваринка, яку можна забрати в недбалого господаря. Ваш син або донька – це людина, особистість зі своїм світоглядом, темпераментом і характером.

 

Врятувати людину з небезпечної секти – це геть не все одно, що, наприклад, витягти песика, що впав у річку й тоне. Проте деякі батьки вважають інакше. Вони не знають, що таке секта і культова залежність. Тому вони мислять за аналогією: якщо врятувати з річки песика, то він буде щасливий, і всі навколо будуть хвалити за такий вчинок. Значить, так можна врятувати і свою доньку чи сина – вони потім будуть вдячні!

 

Ні, так не буде. Людина – це самостійна особистість. На людину можна впливати лише за допомогою підтримання контакту й комунікації, що побудована на довірі та взаємній повазі.

 

Насамперед, необхідно розвіяти ті ілюзії, які увели вашу дитину від реальності та привели у секту. Необхідно розвінчати міфи. А для цього слід розпочати із себе.

 

Допоки для вас самих моральними авторитетами будуть Реріхи з Блаватською, допоки ви самі будете вірити в екстрасенсорику і Симорон із трансерфінгом чи слухати, скажімо, Бориса Ратнікова, то жодних зрушень не відбудеться.

 

Ще у мене якось запитували, за які випадки я не беруся. Відповідаю: якщо ви звертаєтеся до мене з пропозицією застосувати силові методи виведення когось із культу, то ми з вами одразу прощаємося. Без образ.