Єдина дорога: виїзд з Енергодара до Запоріжжя

Поділитися:

Шлях до Запоріжжя, котрий раніше можна було подолати на авто за якісь три години, відібрав у мене вісім днів і вісім ночей та залишив потрясіння на все життя. Втім, я мушу зібратися з духом і розповісти вам, як зараз виїхати з тимчасово окупованої території та пройти блокпост біля Василівки.

 


 

«Реєстрація» на виїзді

 

Кілька днів я наважувалася написати цю статтю, але від спогадів починала задихатися, а скроні пронизував гострий біль. І начебто пам’ятаю до дрібниць кожну хмаринку в небі та кожен чагарник біля дороги, але думки плутаються, і мені складно підібрати слова, щоб передати те, як люди ненавидять окупантів і яке в усіх велике бажання виїхати, що вони готові витерпіти будь-які знущання.

 

Від  Енергодара до Василівки, якщо їхати через Дніпрорудне, 3 блокпости. Якщо через село Орлянське – 4. На блокпостах орки перевіряли тільки паспорти, а от перед Василівкою запровадили «реєстрацію».

 

Енергодар Василівка Запоріжжя

Цей блокпост знаходиться на повороті до Василівки, якщо прямувати з Енергодара через Дніпрорудне

 

Вдень проходить по 10-20 авто, а всього у черзі їх понад 600. Блокпост працює з 9:00 до 17:00, а потім людей виганяють з дороги.

 

Ми їздили ночувати до найближчого села Скельки. Дорогою Дніпрорудне – Василівка ночами гасають танки та вантажівки з літерою «Z». Якщо залишитися там після закриття блокпосту, вони просто роздавлять. У Скельках було відносно тихо, інколи ми чули «Гради», але дуже далеко. З приємного: ясної ночі в небі можна було побачити сяючи розсипи зірок…

 

Але повернемося до того блокпосту. Крім реєстрації, орки вигадали «перепустки» на виїзд, які треба замовляти у військовій комендатурі та чекати по кілька днів. Люди в черзі хвилюються, що їх повернуть назад за «перепустками». Ми вирішили йти до переможного кінця і стояти в черзі стільки, скільки буде потрібно.

 

Тут є тільки два варіанти: або пройти блокпост за тиждень такими темпами, або всіх розвернуть додому за «перепустками».

 

Які відомості збирають окупанти

 

Зв’язку там практично нема, Інтернету – теж. В колоні дуже багато херсонців. Їм, бідолахам, їхати ще довше. Люди сидять у черзі понад тиждень. Багато наших братів і сестер по нещастю, котрі стояли з нами в колоні, повернулися додому, не витримавши знущань.

 

Бачила орків, у яких на автоматах пов’язані гвардійські («георгіївські») стрічки. Як же по-дебільному це виглядає! Молоді окупанти поводяться геть знахабніло, їхні старші «колеги» віком за 50 років більш лояльні та спокійні. А от кадирівці – кончені гниди, які нас не вважають за людей.

 

Під час «реєстрації» треба вказати причину виїзду і точну дату свого повернення. Якщо вказати причиною виїзду, наприклад, необхідність проходження лікування, то треба докласти направлення з медичного закладу. Якщо вказати, що їдеш до родича, то доведеться надати його паспортні дані і копію паспорта.

 

Тим, хто хоче зараз виїхати до Запоріжжя, погрожують позбавленням житла, якщо вони не повернуться вчасно. Загалом оркам начхати на всіх, хто стоїть у колоні. Протягом літа і у вересні в черзі померло понад 10 людей, переважно хворих і літнього віку. А для орків тим краще, чим більше людей відмовляться від поїздки. Чим більше українців залишаться, тим більше окупанти зможуть мобілізувати чи змусять працювати на себе.

 

Коли оглядали наше авто, орки казали: «Чего вы так рветесь в то Запорожье, все равно через 10 дней оно будет нашим». Я нічого не відповіла. Ті 10 днів минули так само, як і «Київ за три дні».

 

Коли ми виїжджали, чоловіків віком старше 35 років ще пропускали. Чи випускають чоловіків зараз, не беруся казати. Ми обмінювалися номерами телефонів з людьми, що стояли за нами, але наразі я ще не отримала звісточки від них і не знаю, чи вдалося їм вибратися.

 

Знущання з людей під час евакуації

 

Із собою можна провозити грошей у сумі не більше 1000 доларів, а речей – мінімум. Із сумок витаскують усе, кишені в одязі перевіряють і мацають, чи не заховано щось під підкладку. Кожну річ розгортають і оглядають. Людей змушують оголятися до спідньої білизни – шукають татуювання з українською символікою. Сама процедура огляду і пропуску одного авто займає до години, залежно від кількості речей.

 

Для тих, хто планує з якоюсь метою проїхати із Запоріжжя на окуповану територію, хочу вас застерегти: не їдьте туди. Окупанти вас не впустять, вони готують «візовий режим». Людей змушують просити родичів, які мешкають у тимчасово непідконтрольних районах Запорізької області, щоб вони оформлювали «запрошення», на основі яких можна отримати «перепустку». Тепер особа, котра планує повернутися назад, додому, мусить знайти родича, який запрошує її до себе. Якщо ви виїдете із Запоріжжя та спробуєте потрапити сюди, вас зупинять під Василівкою та будуть тижнями мордувати, як зараз нас.

 

Якби я була сценаристом чи режисером, то дуже хотіла б зняти документальний фільм про те, як рашисти знущаються з людей під час евакуації. Я назвала б його «Єдина дорога»…

 

У неділю блокпост у Василівці не працює, цивільних машин там нема, тільки орки шастають. Це я кажу для ЗСУ: було б добре, коли б у такий вихідний вони жахнули туди.

 

Якщо люди лишаються, то не вважайте їх зрадниками. Адже це не вони так захотіли, а їм не дозволили евакуюватися.