Сепаратист-підприємець “Солодкий” та його бізнес у Сєвєродонецьку

Поділитися:
Перегляди: 7 467

Ця інформація надійшла мені від патріотів Станиці Луганської, котрі попередньо зверталися до Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України, однак реакції на своє звернення досі не одержали. Напевне, є на те свої причини, і давайте спробуємо зараз їх з’ясувати.

.

Громадяни неодноразово доводили до відома цих служб інформацію про діяльность одного перевізника-підприємця в м. Североднецьку (Луганска область).
.
.

“Сладкий” – прізвисько Грішакова та його псевдо у Вайбері

.
.
Олександр Гришков з осені 2014 до квітня 2015 року працював  на території, підконтрольній бойвикам «ЛНР», займаючи там посаду радника «міністра транспорту», котрим на той час був його друг Олександр Чумаченко.
.
За час своєї роботи у «міністерстві» він зміг організувати роботу трьох своїх маршрутних таксі. Два мікроавтобуси (держ. номера ВВ 57-41 СІ та ВВ 57-43 СІ) курсували за маршрутом «Луганськ, квартал ім. 50 років Жовтня – Піонерське».
.
.
Доказами цього факту є фото, зроблені 10 листопада 2017 р. на зупинці луганського міського  транспорту «Квартал ім. 50 років Жовтня» (фото з рекламним бордом «ЛНР»).  
.
Крім того, є фотографії автобусів, знятих під час  посадки пасажирів на зупинці «Квартал ім. 50 років Жовтня».
. 
І третя маршрутка, держ. номер ВВ 57-54 СЕ, також працювала в «ЛНР» за маршрутом 50 років Жовтня – Луганськ – р. Сіверський Донець (нинішній пешохідний перехід на Станицю Луганську, підконтрольну Україні).
.
Таким чином, можна з упевненістю сказати: одразу три маршрутних таксі Гришкова три роки працювали в «ЛНР», і він платив податок в бюджет «республіки», та одночасно три маршрутних таксі працювали в Україні.
.
За законодавством України, такі діяння є кримінально караними.
Також відомо, що у 2016 році один з автобусів, який належить Гришкову, було затримано силовиками «ЛНР» за контрабанду. Тому Гришкову довелося  прибрати його з території «народної республіки».
.
А ще раніше – до війни, Гришков Олександр Олександрович працював у Луганській ОДА. Коли у 2013 році  керівництво транспортом і зв’язком здійснював громадянин Беляченко, то Гришков був його помічником, що опікувався питаннями приміського сполучення. Його інший близький товариш Чумаченко, про якого згадувалося вище, з приходом окупантів залишився там і протягом 2014 – 2015 р. займав посаду міністра транспорту псевдореспубліки. Отже, коли Чумаченко став міністром, він і влаштував Гришкова своїм радником. Мені вдалося отримати контакти Чумаченка, але, звісно, видавати свого друга він не має наміру. Тому складно сказати, в який ще спосіб можна отримати додаткові докази того, що Гришков співпрацював з окупантами, займаючи посаду в їхніх владних структурах. А щодо Чумаченка – зараз він перебуває на окупованій тариторії та, скоріш за все, виїзд йому заборонено.
.
Потім Гришков переїхав на визволену територію Луганщини, влаштувавшись у Сєвєродонецьку. І замість того, щоб передати контрабандиста і сепаратистського чиновника справедливому суду, українська влада  прийняла свого «героя» з розпростертими обіймами.
В «ЛНР» його викрили, а в Україні – прийняли як «героя»…
.
– Прикро за державу! – кажуть люди, що повідомили ці факти, і ставлять доречне запитання: хіба може може бути так, що в «ЛНР» порядку та законності більш, ніж у нас? Це ж який треба мати «дах», щоб бути затребуваним як в «ЛНР», так і в Україні? І для кого тоді існує статья 258-5 (ч. 1) Кримінального кодексу України? 
.
Слід додати, що незважаючи на скандал з контробандою, дві маршрутки Олександра Гришкова й тепер продовжують працювати в «ЛНР».
.
Також за перевіреними джерелами відомо, що громадянин Гришков працює зараз в обласному театрі Сєвєродонецька.
.
.
Директором театру є Сергій Дорофєєв, який приїхав до Сєвєродонецька у 2015 році, а до цього в окупованому Луганську за часів керування Плотницького був заступником директора міської філармонії. Варто було б нашим компетентним органам занятися цим підприємцем впритул і з’ясувати, хто йому допомогає як на окупованій, так і на підконтрольній Україні теріторії.
.
Коли небайдужі громадяни вирішили поспілкуватися з його водіями, то дізналися, що в них дружні стосунки з Гришковим, і на запитання про те, як так можна одразу працювати і на окупованій (та, відповідно, ще і сплачувати податки до бюджету окупаційної адміністрації), і на підконтрольній території, то один з водіїв прямо відповів: «уміти треба, але СБУ його вже перевіряла».
.
Таких кричущих випадків у Луганській області ще багато, оскільки при владі залишилися перефарбовані зрадники. Однак випадок із Гришковим відрізняється особливим цинізмом: цей громадянин діє відкрито і не приховує, що йому Закони України не писані. Він переконаний, що його гроші вирішують усе.
.
Тоді заради чого гинули наші люди? 
.
Олександр Задніпрянський
На часі, Резонанс