«АллатРа» воює з реальністю. Спроба зламати Якуба Яла і всіх, хто викриває «благотворче суспільство»
Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
До мене звернувся Якуб Ял – релігієзнавець із Чеської Республіки, який уже третій рік досліджує та викриває діяльність деструктивних культів, зокрема секти «АллатРа» («благотворче суспільство»). Саме він допоміг встановити місце перебування Ігоря Данілова та керівного осередку руху у Словаччині.
За свою роботу Якуб Ял став мішенню агресивної кампанії з дискредитації з боку МГР «АллатРа». Проросійський культ поширює щодо нього наклепи, фабрикує фейкові матеріали, погрожує та чинить психологічний тиск. Поліція Чехії закрила кримінальну справу, заявивши, що не може втрутитися, – фактично залишивши його сам на сам з організованою машиною переслідувань.
Чому секта переслідує Якуба Яла?
Починаючи з червня, тисячі акаунтів у соціальних мережах, пов’язаних з МГР «АллатРа», публікують синхронні повідомлення про Якуба Яла. Його звинувачують у садизмі, педофілії та жорстокому поводженні з дітьми в Африці, де він раніше працював волонтером. Ці відео та тексти поширюються не лише в Чехії, але і в багатьох інших країнах, загалом зібравши мільйони переглядів. Це одна з наймасштабніших кампаній дискредитації в історії Чехії, спрямована проти громадянина, який не є політиком чи публічним чиновником.
Якуб Ял отримав сотні погроз убивством із різних країн світу. Це вплинуло на його психічний стан:
«Я страждаю від сильних панічних атак. Щодня мені доводиться боротися з ними по півтори-дві години. Я боюся не лише за себе, а передусім за свою родину та близьких», – каже він. За словами Яла, його батькам довелося змінити місце проживання через побоювання за власну безпеку.
«АллатРа» також створила псевдодокументальний фільм, у якому його звинувачують у ґвалтуванні дітей та вбивстві собак під час гуманітарної місії в Танзанії. Один із фігурантів цього відео заявляє: «Він дав якісь ліки дорогою. А вранці було десять чи двадцять мертвих собак. Я не знаю, що це були за ліки…».
Наклепи поширюються за принципом ескалації – від сатанізму та «ЛГБТ-ритуалів» до звинувачень у педофілії, копрофілії та вбивствах. За словами Яла, така риторика є частиною ширшої трансформації культу «АллатРа», який у 2024–2025 роках розпочав відверту війну проти «антикультистів».
Так, італійського професора психології Луїджі Корвальо вони звинуватили у поїданні фекалій і примушуванні студентів до того самого, поширюючи сфабриковані за допомогою штучного інтелекту відео. Приблизно у той самий час з’явилися фейки про те, що українська журналістка Ірина Кременовська нібито катує та вбиває собак. «Потім настала моя черга», – додає Якуб Ял.
У цьому контексті чеський колега звернувся до мене з кількома запитаннями – відповіді на них публікую нижче.
-
Чи не могли б ви коротко описати, як ви зіткнулися з Аллатрою та яка зараз ситуація з ними в Україні?
Я добре пам’ятаю, як вперше дізналася про існування Аллатри. Влітку 2015 року, вертаючись з роботи, я побачила у метрополітені рекламний банер, на якому була зображена однойменна книга і напис (російською мовою): «АллатРа – книга, що змінює світ». У мене виникли сумніви з огляду на контекст подій. Тоді вже минуло понад рік відтоді, коли Автономна Республіка Крим і частина Донецької та Луганської областей перебували під російською окупацією, через це я особисто втратила своє жило в Донецьку та змушена була виїхати. Тож думаю: невже в такий складний час активувалася якась секта?
Звісно, дорогою з роботи я розмірковувала над тим, якого біса в метро розміщують рекламу цієї маячні. Того ж дня я знайшла в інтернеті саму книгу і сайт організації, та мені було достатньо небагато часу, щоб остаточно переконатися: це дійсно псевдорелігійний рух. На їхніх ресурсах я тоді знайшла й дитячий проєкт «Аллатрушка», призначений для промивки дитячих мізків, і це мене вкурвило найбільше.
На той час я була завантажена на роботі іншими справами, тому не одразу почала займатися Аллатрою. Проте я стала звертати увагу на будь-які прояви її активності – рекламу на вулицях, книги тощо. Я збирала та узагальнювала інформацію, та приблизно за рік-півтора вже познайомилася з людьми, котрі втратили у секті своїх близьких, а також із правоохоронцями, які теж збирали інформацію. Десь у 2016–2017 роках я стала публікувати на різних ресурсах свої перші статті про технології та методи російських спецслужб щодо ідеологічного оброблення людей у культах (сектах) для подальшого використання як зброї у різних спецопераціях.
У березні 2022 року Данілов організував виїзд з України Яблочкіної та дівчат до Словаччини, у травні того ж року разом з Ковтуновим і Михальчуком теж виїхав і приєднався до них.
Тоді ж, у березні 2022 року, було зареєстровано кримінальне провадження проти функціонерів «АллатРи» за цілою низкою злочинів проти основ національної безпеки. Розслідування триває дотепер.
Навіть за їх відсутності секта в Україні не припиняла активну діяльність – поширювалися відеоролики, розміщувалася реклама, банери на вулицях. На деяких вітринах магазинів, на авто власники розміщували символіку «АллатРи» і логотип «благотворчого суспільства».
Так тривало до 01.11.2023 року, коли співробітники Служби безпеки та Національної поліції України провели масштабні обшуки в регіональних осередках «АллатРи» по всій країні. Вийшли офіційні прес-релізи, багато медіа повідомили, і вже з наступного дня всі ці банери та наліпки стали стрімко зникати звідусіль. Зараз реклами «АллатРи» вже немає.
Послідовники не проводять відкритих заходів, не ходять по школах, про них практично не чутно. Однак це не означає, що вони зупинилися – ні, вони просто «пішли в тінь», а лідери-втікачі продовжують координувати всю діяльність з-за кордону.
-
Чи подали вони кримінальну заяву проти вас, чи ви проти них? Чи є якийсь суд, який розглядає вашу справу з Аллатрою?
У період приблизно з лютого 2025 року на низці так званих «сайтів-сміттярок» – філіях російської дезінформаційної машини, таких як «багнет», «лента.юа» (клон російської «ленты.ру») та «украньюз» вийшла низка однотипних публікацій. Вони, як під копірку, поширили «новину» про те, що нібито Центр економіко-правових досліджень є філією якогось «рацирс» (що це взагалі таке?), а я та мій перший заступник Олексій Святогор, мовляв, співпрацюємо з РПЦ, УПЦ МП та іншими «агентами впливу».
Ці ж вигадки було покладено до основи абсурдної заяви, поданої до УСБУ в м. Києві та Київській області таким собі «громадським пасивістом» Денисом Шинкаренком. Звісно, жодного доказу – лише конспірологія. Але Це була не перша інформаційна війна культистів проти мене. В їхніх методах не було нічого нового. Все за старим принципом: коли не маєш аргументів – створюй параноїдальну маячню за принципом «настільки безглуздо, що навіть добре». Бо ж фейк має виглядати як ідіотизм, аби викликати цікавість.
Цю заяву, з однаковим текстом, вони намагалися подавати до УСБУ в м. Києві та Київській області від імені Шинкаренка двічі: в лютому та у березні поточного року. Тобто в перший раз їм відмовили, подали вдруге – знову відмова.
Закономірно, все закінчилося нічим. Хіба Шинкаренко заробив собі трохи на булку з маслом.
Я вважаю, це визнання власної агонії та мого впливу на їхні долі.
До речі, раніше аллатранці так не діяли. Вони не погрожували та не чіпали мене, допоки у них не з’явився лобіст і «покровитель» – егон чолакян.
Станом на зараз, нещодавно – 30.09.2025 мною подано заяву до поліції з приводу того, що мене, як журналістку, переслідує за публікації про «АллатРу» їхня фанатка, яка поводиться агресивно та займається сталкінгом. Це жінка років п’ятдесяти, я зробила відео і аудіозаписи, як вона кидалася на мене у громадських місцях і вигукувала погрози за мої публікації проти «благотворчого суспільства». Ми разом з друзями, колегами і однодумцями організували контр-заходи, вистежили сталкерку і знаємо, де вона живе і працює, хто стоїть за нею. Все передаємо одразу до поліції. Тільки з нашою поліцією все це робиться не так швидко, як треба, тому доводиться буквально тиснути на них усіма засобами.
-
Чи не могли б ви пояснити мені вашу минулу та теперішню думку щодо собак в Україні? Аллатра стверджує, що ви були частиною програми вбивства собак. Вони кажуть те саме про мене, але це неправда. Це також брехня про вас, чи ви були чимось задіяні?
Я вам одразу поясню, чому на нас «вішають усіх собак». Функціонери «АллатРи» безпомилково вирахували, яка маргінальна група є найбільш агресивною – так звані «зоозахисники». Вони безжальні, зухвалі, скандальні, гучні, з наглухо відсутнім критичним мисленням, і зручні як «зброя», якщо їх цілеспрямовано нацькувати на кого завгодно.
З усіх країн тільки в Індії, Пакистані та у росії прийнято, щоб бродячі собаки вільно існували на вулицях. Навіть Туреччина, після довгих років, відмовилася від такого підходу. В розвинених країнах собак без власника виловлюють з вулиці. Якщо справжнього господаря не знайшли, їх передають до притулків, де тримають протягом певного періоду, шукають нового господаря, а невиліковно хворих і невитребуваних особин піддають гуманній евтаназії (в різних країнах діють відповідні правила).
Свого часу, приблизно з 2013 і у наступні роки я досліджувала теми поводження з безпритульними тваринами у населених пунктах і спростовувала «сакральність» і непохитність застосовуваного нині підходу: вилов – стерилізація – випуск у середовище проживання, як хибну і таку, що насправді є жорстоким поводженням з тваринами. Адже собака є домашньою твариною та не може існувати поза контролем і без піклування людини, і що власник мусить нести відповідальність у разі завдання твариною шкоди іншим людям.
Моя позиція залишається незмінною: бродячим собакам не місце на вулицях.
При цьому не існує жодної мертвої собаки, яку вони могли б мені пред’явити і довести, що це саме я спричинила її смерть. Хіба, «силою думки». Тому що всі їхні звинувачення є абсолютно бездоказовими і маревними.
Я дуже люблю тварин, а вдома у мене живуть зараз троє котів, з яких двоє врятованих під час цієї війни.
Солідарність у спротиві брехні
Якуб Ял опублікував відео, де зачитав мої відповіді, прокоментував їх і висловив свою думку щодо активізації медійних операцій «благотворчого суспільства».
У питаннях поводження з безпритульними тваринами наші з Якубом погляди розходяться – і це природно. У Чехії проблема диких собак давно вирішена, в Україні ж це питання безпеки людей. Але різниця у підходах не заважає нам залишатися по один бік барикад у головному – у протидії сектантській маніпуляції та кремлівській пропаганді. Бо саме із цих джерел «АллатРа» бере методи, ресурси та натхнення.
Разом із тим, я вважаю за необхідне зауважити: Якуб Ял звертався за коментарем до алєксандра дворкіна – російського пропагандиста РПЦ. Я не поділяю думки, що дворкін може бути авторитетним експертом у цій сфері. Його позиція відверто імперська, антиукраїнська; він заперечує нашу державність, приїздив на окуповані території та роками обслуговує інтереси кремля. «Впливовим» він може бути лише в уяві аллатранців, але точно не в середовищі людей, які дійсно борються за свободу та правду. Наші союзники – це ті, хто стоїть за правду, а не за московський трон і рясу.
Ми можемо сперечатися, дискутувати, бути різними, але не втратимо головного: солідарності перед обличчям брехні, залякування та масових кампаній дискредитації. Нас уже намагалися змусити мовчати – і не змогли.
Тому я дякую Якубу за його роботу, мужність і небайдужість. Попри тиск, погрози і спроби зламати ми продовжуємо говорити правду. І я не припиню це робити, доки існують культи, що руйнують людські життя, і доки росія намагається диктувати світові, кому боятися, кому мовчати, а кому жити.
