Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
- «Back to black» – серія робіт «Старі та діти» Тамари Качаленко -
- Краєвиди інакшого Донецька -
- Obuvbrand (ФОП Гусєва Катерина Олександрівна) залишить вас без грошей і взуття -
- Про знахідки на обшуках у секті «АллатРа» і соціальну (без)відповідальність медійників -
Ніхто й ніколи силоміць не потягне вас до секти. Уявіть ситуацію: звертаються до вас якісь хороші приємні люди й раптом кажуть: «ми – зомбовані сектанти, маємося дурнею, своє життя перетворили на морок, гайда з нами!». Ясна річ, ніхто в такому не зізнається. В дійсності все відбувається непомітно й настільки швидко, що ви навіть не встигнете оговтатися.
До секти не затягують. Натомість вас кудись запросять.
Куди? Тут багатий вибір і завжди є варіанти. То ж давайте розберемо «десятку» популярних доріг-шляхів, якими люди потрапляють до того чи іншого деструктивного культу чи тоталітарної організації.
https://www.youtube.com/watch?v=okLNqq-eV5E&feature=youtu.be
На що вас можуть запросити?
1. Наприклад, на семінар на кшталт «Як досягти того, чого досягти неможливо» або «Як здійснити будь-яке бажання», «Розкрий свій внутрішній потенціал», або «Дізнайтеся, чому руйнуються сім’ї, чому близькі люди дратують, чому діти погано навчаються й не слухаються» тощо. Так найчастіше діють групи Сіморону, саєнтологи, а також організатори всяких тренінгів, які від сект нічим не відрізняються.
2. На фестиваль здорового харчування, з дегустацією нових страв і майстер-класами. Там буде весело, та можна з користю провести час і самим навчитися готувати щось цікаве. Тільки їжа там буде аж ніяк не здоровою та не збалансованою, бо якщо повірите ведучім-веганам і почнете щодня харчуватися виключно силосом, то сил воно аж ніяк не додаватиме.
А потім після фестивалів зацікавлених нових адептів, які познайомилися із рухом, будуть використовувати у своїх цілях залежно від того, яка група або рух це організовували.
Якщо це веганська група, то агітуватимуть для участі у різних акціях – скажімо, у перфомансах, де роздягаються догола заради порятунку тварин, де коять інші дурниці (поливаються фарбою, зачиняються у клітках і там показово сидять) або вчиняють відверто хуліганські дії (пошкоджують одяг з хутра і шкіри, влаштовують погроми у магазинах).
Або таку форму вербування використовують лідери псевдоекологічних культів, які надалі будуть вас схиляти відмовитися від благ цивілізації та скоріше повернутися «до витоків».
Хоча так само подібні фестивалі можуть проводити різні корпорації, що виробляють або певну продукцію, або посуд (як «Цептер»). Просто вони використовують ті ж саме способи впливу на свідомість людини, як і секти у класичному розумінні. У «Цептері» теж організовують демонстрацію продукції, там же – майстер-класи з приготування нових страв, далі – дегустація. Все проходить жваво та захоплююче, а потім громадяни віддають компанії тисячі гривень за пательню чи каструлю, «красна» ціна якої насправді разів у тридцять менше, аніж встановлено у «Цептері».
3. Фестиваль з екобудівництва. Там група фактичних рабів, які пашуть на свого ідейного натхненника, показуватиме, як будувати халупи з лайна і палок, до яких вас будуть закликати переселятися, скоріше продавати свою «жахливу залізобетонну коробку» та вкладати виручені кошти у розвиток екопоселення. Так діють секти псевдоекологічної спрямованості.
4. «Унікальні спортивні практики». Йога в усіх варіаціях, вправи Фалунь-Гун, динамічні медитації Ошо, бойові мистецтва «древніх антів» та ін.
5. Безкоштовні курси іноземної мови (щоправда, тексти й завдання там будуть лише на релігійну тематику). Так діють мормони, Свідки Єгови.
6. Відпочинок або навчання, або навіть і те, і друге одночасно. Мене так запрошували: «і повчитися, і відпочити», – поділилася одна моя приятелька. Вона запропонувала «взяти участь у цікавих заходах» – на чотири дні, безкоштовно. Тема стосувалася взаємодії з місцевими громадами, а програма була розрахована на три категорії учасників: науковців, представників органів влади та місцевого самоврядування і журналістів. Всього по восьмеро представників від кожної категорії учасників, аби у групах їх було порівну.
Надіслали мені програму та анкету учасника: заходи проводилися в кількох регіонах, то ж треба було обрати свій. Я обрала Київський, і гадала, що воно і буде десь у межах області, бо за чотири дні стопудово виникнуть якісь термінові справи по роботі, чи просто можна повернутися раніше, якщо не сподобається.
Гаразд, відкрила анкету, почала заповнювати. Анкета – як анкета, 1:1 така, як заповнюють учасники для різних науково-практичних заходів. ПІБ, місце роботи, посада, науковий ступінь… Аж тут дійшла до запитання: «ваші вподобання щодо кухні?», і варіанти відповідей: «звичайна» або «вегетаріанська». Вперше таке бачу, тому аж відкрила наново програму заходів – чи не упустила я чогось, і що за організація проводить? Її назва ні про що не говорила. Навіть не зрозуміло – наша чи зарубіжна. Взагалі інформації про організаторів було дуже мало.
Вирішила спитати в тих, хто мене запросили. І тут виявилося, що це «навчання з відпочинком» буде проводитися аж у Житомирській області, як мені сказали, «за селами, але вас усіх автобусом заберуть і привезуть». І де – в екопоселенні. Я тоді не знала, що то таке, і тому звернулася до Гугла: «екопоселення, Житомирська область».
Звісно, я туди не поїхала. Зате і ви тепер, якщо дивилися попередні відео про секту «анастасійців» («Звенящие кедри России»), теж знаєте, що екопоселення не мають жодного відношення до екології та відродження села, а є лише формою облаштування сектантських громад.
7. Навіть на високооплачувану роботу, де фах і стаж не матимуть значення. Тільки потім виявиться, що за ту зарплату, яку вам будуть виплачувати, доведеться викупати різну продукцію (як друковану, так і іншу), а потім розповсюджувати серед своїх знайомих, і так само приводити до цієї контори нових людей.
8. На конференцію, тільки не наукову, тому що формат і тематика там будуть специфічними – наприклад, про Біблію та шлях до порятунку.
9. Або, припустимо, у вас болить спина. Може таке бути? З кожним може статися. Знайшли ви профільний лікувальний заклад, начебто популярний, за відгуками,– як інститут вертебрології, клініка доктора Данилова. Приходите туди, і там доктор Данилов вам спину, може, і підправить, але принагідно розповість вам про архонтів і Агапіта Печерського, і що причина вашої хвороби – у порушення балансу енергій. Дасть буклетики-брошурки почитати. Запропонує книжку авторки Анастасії Нових. Хто такі архонти? Про це можна спитати в самого лідера секти АллатРа, але чи варто?..
То все були відносно нові форми вербування, а тепер давайте згадаємо і давно відомі.
10. Безкоштовний кінопоказ. Коли я тільки починала займатися питаннями промивки мозку та цікавитися сектами, – а це було ще у студентські роки (до речі, тоді написала свою першу працю – курсову із соціології за темою стосовно релігійних груп, й ту мою роботу потім назвали кращою на всьому факультеті), так отже, якось у поштові скриньки всім розкидали запрошення на безкоштовний показ фільму (щось там про Ісуса Христа), ще й у кінотеатрі Шевченка (то ще в довоєнному Донецьку було). Мені стало цікаво, тим більше, літо, канікули, та центром міста, повз той кінотеатр я усе одно планувала їхати – чи то до бабусі, чи то просто погуляти, то ж чому б не завітати. Приїхала. На вході всім роздавали тепер вже запрошення на наступні зібрання з вивчення Біблії. Я ж уважно спостерігаю, борюся зі сміхом, аби себе не видати. Народу чимало, поприходили з дітьми. Загалом набралося десь три чверті зали – для найбільшого у місті кінотеатру це багато.
Перед показом вийшов на сцену, як я розумію, лідер (чи пастор) і традиційно виступив із промовою про віру та порятунок. Потім каже: а зараз я запрошую сюди нашого брата (вже не пам’ятаю, як того звали – най буде Михайло), і зараз брат Михайло розповість нам про свою зустріч з Ісусом.
Тут починається класика жанру: виходить на сцену брат – молодий спортивної статури хлопець, у красивенному світлому костюмі, весь такий охайний, усміхнений, та починає розповідати, як раніше був алкоголіком і наркоманом, опустився на таке дно, що далі просто нікуди, і одного разу під час п’яної бійки його підрізали та мало не вбили, і раптом у той момент він впустив у своє серце Ісуса: «Ісус мене просвітив, я відкрив для себе віру та зрозумів, що так далі жити не можна». Розповів він свою історію. Потім світло в залі вимкнули та запустили фільм. Я трохи посиділа – фільм якісний, не з дешевих, робота режисера, постановника, акторська гра – на рівні. Все що я хотіла – я побачила, досить, тому піднялася й тихенько попрямувала до виходу. Та й далі у своїх справах.
Тобто це була одна з течій християнської спрямованості. Назви зараз не пригадаю, та воно й не важливо – форми вербування в них будуть приблизно однаковими.
11. Так само, класикою є запрошення на зібрання з вивчення Біблії, на молитву або на бесіди з релігійної тематики. Якщо бачили фільм «Пиль», там цей момент дуже яскраво показано:
Отже, до секти людина приходить добровільно. Перша з основних форм – запрошення, друга – похідна від неї, давайте назвемо її «добровільний привод»: вам щось пропонують або просять скласти компанію. «Я збираюся, там дуже цікаво, ходімо зі мною» – «Ходімо!», – тобто новачка приводять, причому приводять завжди ті, кому він довіряє та не хоче псувати стосунки – знайомий, друг, подруга, кохана людина, хтось із рідних, сусідів або колега по роботі.
Деякі фахівці, досліджуючи секти, змішують форми вербування з методами, плутають їх між собою. Я не поділяю такого підходу, коли все звалюють до купи. Форми і методи – різні речі. Нам же важливо розібратися. Форма – то лише зовнішній вигляд, методи – то є прийоми і способи. Зараз ми з вами розглянули форми вербування, тобто відповіли на запитання, як це виглядає ззовні: запрошення – наприклад, у кіно, на фестиваль, семінар, на курси, відпочинок. А от далі можемо перейти безпосередньо до методів, і наступного разу поговоримо про набір прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється вплив на свідомість людини, котра вже переступила поріг, тобто зробила перший крок і опинилася, так би мовити, на шляху. А от як і куди її далі поведуть – залежить від майстерності вербувальників, які почали її обробляти.
Ірина Кременовська