Віталій Романюк
Latest posts by Віталій Романюк (see all)
- Переваги військової кар’єри, або Не бійтеся отримати повістку -
- Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим під час виконання службових обов’язків -
- Довбичка: від стародавніх часів до сьогодення -
- Голодомор 1932 – 1933 років. Геноцид українського народу -
- Київський крематорій, Байкове кладовище -
У створенні неповторної архітектурно-планувальної композиції центральної частини Києва чільне місце займає пам’ятник Богдану Хмельницькому, що замикає перспективу Володимирської вулиці.
Пам’ятник славетному гетьманові
23 червня 1888 р. на Софійській площі було відкрито пам’ятник Богдану-Зиновію Михайловичу Хмельницькому (бл. 1595 – 1657 рр.) – гетьману України, керівнику визвольної війни українського народу 1648-54 рр. проти польсько-шляхетського гноблення. На цьому місці у грудні 1648 р. кияни зустрічали нашого славетного полководця, коли він увійшов до Києва крізь Золоті ворота з козацькими полками після перемоги над польсько-шляхетськими військами.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому
Намір спорудити пам’ятник виник ще в 50-х рр. ХІХ століття. Його планували встановити на сучасній Бессарабській площі. Дозвіл на спорудження царський уряд надав лише у 1870 р.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому будували протягом 19 років на добровільні пожертвування. Царський уряд відмовився виділити гроші, тому основні кошти було зібрано населенням. Композиція попереднього проекту пам’ятника, що запропонував скульптор М.Й. Микешин, включала постать гетьмана на коні, барельєфи, що відтворювали бій під Збаражем, в’їзд переможців до Києва і Переяславську раду, а також скульптурні постаті українця, росіянина та білоруса. Через брак коштів у 1879 р. в Петербурзі на заводі Берда було відлито тільки постать вершника.
Впродовж кількох років пам’ятник простояв на подвір’ї Присутствених місць, і тільки в 1888 р. його було встановлено на гранітному постаменті в центрі Софійської площі. У скульптурі вершника майстерно передано окремі деталі: відчувається щільність суконної киреї (дохи), м’якість складок шароварів, заправлених у халяви чобіт. Лівою рукою Богдан Хмельницький осаджує здибленого коня, у правій тримає гетьманську булаву, вказуючи на північ у напрямі Москви. Загальна висота пам’ятника становить 10,85 м.
Софійська площа
На початку ХІ століття територія сучасної Софійської площі, як свідчить літопис, була «полем вне града». Тут у 1036 р. київський князь Ярослав Мудрий переміг печенігів і на честь цієї події спорудив Софійський собор. Площа стала громадським осередком міста. Тут проводилися віча – всенародні зібрання давніх часів, які скликалися за особливо важливих обставин. Особливу історичну роль відіграли віча київські 1063, 1113, 1146, 1147 і 1157 рр. Тоді вирішувалися питання «всенародного рушення» проти напасників (1068 р.) чи замирення, обрання, а то й вигнання князів і бояр. З часом віча набувають дедалі більш соціального спрямування, заклику до повстання (1113, 1157 рр.).
Вид на Софійську площу, літо 2021 р.
Ця місцевість не раз зазнавала руйнівних навал, зокрема 1240 р. – орд Батия, 1482 р. – кримського хана Менглі-Гірея. Наприкінці XV століття навколо Софійського собору почали селитися незаможні люди, на початку XVІ століття виникла слобода. Тут у XVІ – ХІХ століттях існував торг і відбувалися ярмарки.
У 1869 р. площу, яка раніше мала назву Старокиївська, було перейменовано на Софійську. Наступне перейменування відбулося вже у часи радянської окупації, коли в 1920 р. вона отримала назву площа Червоних героїв Перекопу. Потім, у 1944 р. назву було знову змінено, і площа стала носити ім’я Богдана Хмельницького. Історичну назву – Софійська площа, повернули в 1993 р. На Софійській площі також знаходиться Національний заповідник «Софія Київська».