Веганфюрер СС

Історична пам’ятка для тих, хто полюбляє повторювати: “люди гірші за собак” (а так само – “собаки кращі за людей”).

 

Гітлер був вегетаріанцем і принциповим противником смерті тварин.

 

 

Він всіма силами та способами проводив у життя цю політику. Вже у середині 1930-х під його особистим патронажем вийшли закони про гуманний забій худоби. Ось цитата з одного з них:

 

“21 квітня 1933 було ухвалено Закон про бойні, який забороняв ритуальний забій тварин, що чиниться з особливою жорстокістю (пошматованих тварин залишали помирати у муках, доки не стече вся кров, для отримання кошерного м’яса, оскільки Тора забороняє вживати у їжу кров).”

 

Було заборонено всі досліди над тваринами, цитата:

 

“24 листопада 1933 року ухвалено зведення законів про захист тварин «Tierschutzgesetz». Було заборонено жорстоке поводження та експерименти над тваринами; закон обмежував використання тварин у кінематографічних цілях і виставах. Заборонялися операції без анестезії або наркозу. Неприпустимою вважалося цькування собаками лисиць та інших тварин. Заборонялося відділення кінцівок від живих жаб. Адольф Гітлер прокоментував закон: «У новому Рейху жорстокість до тварин буде заборонена». “

 

Замість тварин медичні досліди в німецькому Нью-Ейдж ставилися на іудеях і ромах.

 

Полювання розглядалося Гітлером як зло і жорстокість, цитата:

 

“3 липня 1934 року прийнято Reichsjagdgesetz, що вводив жорсткі обмеження на полювання.”

 

У справі зоозахисту Гітлер показав приклад усьому цивілізованому світу: у 1934 році в Берліні пройшла міжнародна конференція із захисту тварин. Англійська та американська делегації пообіцяли боротися за прийняття таких само законів про охорону тварин, як за часів Гітлера, в їхніх країнах.

 

 

Він уже тоді охороняв тварин в їх природному середовищі існування. Цитата:

 

“1 липня 1935 року прийнято «Закон рейху про охорону природи» (Naturschutzgesetz). Заборонялося рвати рідкісні рослини, влаштовувати пікніки в лісі, ловити птахів тощо”.

 

Гітлер сам не соромився і підлеглим не забороняв застосовувати силу до порушників законів про охорону тварин, – прямо як зараз мріється багатьом зоозахисникам. Цитата:

 

“У 1936 році обіцянку Герінга відправити до концтаборів тих, хто «не навчиться ставитися з повагою до тварин» було виконано на практиці – близько 200 браконьєрів і винищувачів тварин таки відправлені в концтабори”.

 

Не забував фюрер і про гуманне транспортування:

 

“13 листопада 1937 року ухвалено закон про гуманне перевезення тварин в автомобілях, а 8 вересня 1938 року – у поїздах”.

 

А також про безболісне кування й запобігання стражданням ракоподібних:

 

“У 1938 році було ухвалено закон про безболісні способи підкови коней і способи приготування лобстера, що виключає його кип’ятіння живцем. Гіммлер тоді ж випустив розпорядження для старших офіцерів СС про перехід до вегетаріанської дієти.”

 

А ще Гітлер дбав і про те, щоб підростаюче покоління зростало справжніми зоозахисниками:

 

“У 1938 році у німецьких школах і університетах введено до програми навчання обов’язковий предмет «Захист тварин» (32 навчальні години).”

 

У 1933 році «Імперський союз німецьких товариств захисту тварин» засновує медаль з портретом канцлера і написом на аверсі: “Я рішучий противник забою тварин. Адольф Гітлер”.

 

 

Такою медаллю нагороджувалися німці за особливі заслуги у справі захисту тварин.

 

А також Німецький союз товариств захисту тварин направив Гітлеру прохання взяти організацію під свій патронат і представив його до медалі Пернера в золоті (Ігнатіус Пернер – засновник товариства захисту тварин в Мюнхені в 1842 році). Гітлер це запрошення прийняв, і став покровителем усіх тварин Рейху.

 

Крім того, з його легкої руки:

 

“Вважалося, що деякі тварини зможуть подолати «еволюційний тягар» під впливом арійської науки, і спростувати теорію Дарвіна, що такий шлях займає сотні і тисячі років. Так, одним з улюблених проектів Гітлера стала Звірина школа мов (Tiersprachschule ASRA). Керівник школи Маргарет Шмідт від середини 1930-х намагалася прищепити навички мовлення, читання та письма своїм чотириногим вихованцям”.

 

Оскільки тварини в Рейху стали частиною арійської спільноти, тому медичні експерименти в подальшому проводились на іудеях і ромах у концентраційних таборах.

 

 

Зокрема експерименти проводилися в Освенцімі під керівництвом д-ра Йозефа Менгеле, в тому числі на інших людях, які вважалися «неповноцінними» (гомосексуалістах, журналістах, комуністах і т.д.).

 

 

Враховуючи те, що стан здоров’я піддослідних часто був тяжким, дослідники іноді перевіряли експерименти на тваринах, побоюючись невірних результатів, тобто йшли на порушення законів Рейху. Наприклад, доктор Ганс Нахтсхайм викликав епілептичний припадок у дорослих і дітей за допомогою ін’єкції пентілентетразола, після чого повторював експеримент на кроликах для перевірки результатів. Свої експерименти на кроликах в концтаборах він тримав у таємниці, оскільки ризикував отримати три роки таборів за жорстоке поводження з тваринами (джерело).

 

Все вищенаведене – законодавство Німеччини. Хто знає німецьку (або вміє користуватися Гугл-перекладачем, йдете на сайт і читайте.

 

Крім цього роботи, присвячені темі законодавства про захист тварин у фашистській Німеччині:

 

1) Giese, Klemens and Kahler, Waldemar. Das deutsche Tierschutzrecht: Bestimmungen zum Schutz der Tiere. Berlin: Duncker and Humbolt, 1939, pp. 190-220, and 261-272, cited in Sax, Boria. Animals in the Third Reich: Pets, Scapegoats, and the Holocaust, p. 114.
2) Proctor, Robert N. The Nazi War on Cancer. Princeton University Press, 1999, pp. 135-137, for Hitler; Sax, Boria. Animals in the Third Reich: Pets, Scapegoats, and the Holocaust. Klaus P. Fischer, 2000., p. 35, citing Arluke, Arnold and Sax, Boria. «Understanding Animal Protection and the Holocaust» in Anthrozoös, vol. V, no.1 (1992), pp. 17-28 for Hess and Goebbels; and Sax 2000 citing Hermand, Jost. Grüne Utopien in Deutschland: Zur Geschichte des Ökologischen Bewusstseins, Fischer Taschenbuch Verlag, 1991, p. 114 for Himmler.
3) Sax, Boria. Animals in the Third Reich: Pets, Scapegoats, and the Holocaust, p. 112.
4) Uekoetter, Frank. The Green and the Brown: A History of Conservation in Nazi Germany, Cambridge University Press, 2006, pp. 55-56.

 

Кукринікси навіть плакат випускали з маршаковским віршем:

 

Этот добрый человечек

заказал себе медаль:

«Мне зарезанных овечек

и барашков очень жаль».
Как известно, у медали

есть другая сторона,
И на ней мы прочитали

роковые письмена:
«Не нужна мне кровь овечья,

а нужна мне человечья!».

 

 

Чому саме націонал-соціалізм так підтримав природоохоронні та зоозахисні ідеї? І які саме? – тут є що почитати, наприклад, Dominick III R. The environmental movement in Germany. Bloomington: Indiana University Press, 1992. P. 34-61. У перекладі є тут: Природоохоронна ідеологія у нацистській Німеччині.

 

Марія Горова

Залишити відповідь