Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
- «Back to black» – серія робіт «Старі та діти» Тамари Качаленко -
- Краєвиди інакшого Донецька -
- Obuvbrand (ФОП Гусєва Катерина Олександрівна) залишить вас без грошей і взуття -
- Про знахідки на обшуках у секті «АллатРа» і соціальну (без)відповідальність медійників -
Люди, схильні до містицизму, беззаперечно вірять у надприродні сили і в те, що можна розкрити їхній задум за допомогою окультних ритуалів – ворожіння, аби дізнатися таємниці майбутнього.
Звідки виникає віра в «долю»
Розквіт «ринку» магічних послуг у нашій країні багато в чому зобов’язаний існуванню хибних переконань у тому, що від самого початку життя кожному заздалегідь визначена вся подальша доля, та її неможливо змінити.
Всім відомі українські прислів’я на кшталт «Біду конем не об’їдеш», «Доля чумацька гірка і щастя щербате», «Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду», – багато хто їх повторюють і вірять у долю. Ці прислів’я ходять у народі вже не одне століття. Виникли вони в ті часи, коли ще не було такого розвитку науки, медицини і технічного прогресу, як сьогодні.
Втім, сучасні українці забувають, що народна творчість – це мова образів, а прислів’я передають максимально абстраговану думку за допомогою іносказання. Тому вони тлумачать їх сенс у викривленому вигляді, вважаючи, що долею керують потойбічні сили, під якими розуміють Всесвіт, «вищі сили», різних богів і навіть карму, що не має жодного відношення до наших традицій та релігії.
Саме такі особи стають клієнтами екстрасенсів, знахарів і магів усіх кольорів і мастей. Вони звертаються до ворожіння, сподіваючись на те, що долю можна «зчитати», передбачити і навіть уникнути наперед «начертаних» неприємностей і лиха.
Прикмети і забобони. Теорія «знаків»
Світогляд таких осіб під впливом віри в подібні методи зазирнути у майбутнє суттєво спотворюється. Вони починають приписувати всім подіям і явищам, які відбуваються в їхньому житті та у світі загалом таємниче походження і вбачають у них «промисел» потойбічних сил та різні «знаки» долі. Причому таке бачення завжди ґрунтується здебільшого на емоціях, випадкових збігах і на поверхневій зовнішній схожості явищ і життєвих подій.
Крім прислів’їв, існують і прикмети на всі випадки життя. Наприклад, якщо до весілля наречена буде в’язати своєму коханому якусь річ, то вони розлучаться. А ще нібито неможна фотографуватися до весілля разом, інакше це загрожує розлукою. Хто і звідки взяв цю маячню – невідомо, та є безліч пар, які порушували ці прикмети, і досі живуть довго і щасливо.
Або кажуть, що маленьких дітей неможна стригти в перший рік життя, інакше можна «вистригти розум» і відрізати багату долю. Розум – це наукова і філософська категорія, і вона ніяк не пов’язана з волоссям. Так само, ніхто не може знати наперед, чи буде в дитини багата доля, адже у майбутньому все залежить від неї. Та й перевірити цю теорію неможливо, статистики тут не існує – бувають такі дорослі люди, яких до року, як і було приписано, не стригли, а розуму все одно нема. Чи навпаки: дитину стригли, саджали на стіл, та ще й назвали іменем, яким неможна називати. А вона, всупереч прикметам, виросла щасливою та стала видатним вченим, винахідником або проявила геніальні таланти в обраній сфері.
Прикмети супроводжують людину протягом усього життя, до самої смерті. Поганою прикметою вважається класти ключі та дрібні монети на стіл, це віщує злидні або матеріальні проблеми. Хворий попросив яблуко – це «знак» того, що він скоро помре, – і таке можна почути…
Віра у прикмети як спосіб захиститися від лиха і невдач
Наші пращури намагалися передбачити погоду за рухом диму, вітром, поведінкою бджіл і домашньої худоби. З розвитком технічного прогресу потреба звертатися до таких прикмет поступово відходила у минуле. На заміну кінському волосу прийшли барометри, а згодом стала розвиватися синоптика як самостійний напрям науки метеорології. Сьогодні ж прогноз погоди можна дізнатися просто у телефоні.
Інше питання – прикмети побутові, що не пов’язані з погодою й такі, що їх неможливо перевірити за допомогою сучасних приладів. Віра в такі речі обумовлена природним прагненням людини завжди почуватися у безпеці. Тому вважається, що дотримуючись певних правил – скажімо, не передавати нічого через поріг або перед поїздкою обов’язково посидіти хвилинку, можна вберегтися від злиднів і здобути вдачу.
Ще з дохристиянських часів українці надавали велике значення оберігам. Для того, щоб захистити хату від лиха, на чільне місце ставили спеціальні предмети – ляльки-мотанки, дідухи, а ще оселю прикрашали вишитими рушниками. Передусім, ці речі, особливо якщо вони зроблені своїми руками, відображають естетичні прагнення українців, тому їх слід розглядати як невід’ємну складову нашої багатої культури, національної спадщини та зразків декоративно-вжиткового мистецтва.
А що стосується дзеркал Фен-Шуй, фігурок Ганеші, драконів, Хотеїв – то це не наші національні традиції, а вироблена у промислових масштабах сувенірна продукція, на якій заробляють магазини езотеричних товарів. Чим екзотичніший товар, тим дорожче його можна продати, особливо якщо створити в магазині відповідний антураж і штучний ореол містики.
Ворожіння
З давніх часів українці застосовували й різні методи для того, щоб розгадати майбутнє. Дівчата, наприклад, хотіли дізнатися, яким буде наречений та коли бути весіллю. Ворожили зазвичай на бобах, на воску від свічок, на дзеркалах, закидали черевик через дах, і зазвичай у компанії подруг, жартували, сміялися, бо разом ворожити веселіше. Тому наші традиції ворожіння були складовою дозвілля і святкових розваг для молоді.
Потім стало з’являтися дедалі більше різних способів ворожіння, котрі вигадували самі шарлатани для того, щоб заробити собі копійчину за рахунок віри людей у містику, долю та всякі забобони. На цьому підґрунті виникла псевдонаука астрологія, заснована на ворожінні по далеких зірках, які знаходяться на відставні у сотні світових років від нас і ніяк не можуть впливати на нічиї життєві події. Втім, створення гороскопів приносило неабиякі прибутки, тому астрологію всіляко плекали, підживлюючи інтерес до неї.
Не меншою популярністю користувалися «послуги» з ворожіння на картах або кавовій гущі, по лініях на долонях (хіромантія) і рисах обличчя (фізіономіка).
Знахарка запевняє, що вона широко відома в Україні та за її межами (Печерський район, Київ)
Віра в один хибний принцип – початок усього глупства
Звісно, «пророцтво» будь-якого ворожбита може здійснитися або… не здійснитися. Ті, котрі здійснюються, особливо вражають легковірних людей. Хоча тут немає нічого загадкового, тому що все відбувається за теорією ймовірностей. Можуть мати місце випадкові збіги: коли справдиться бодай щось із того, що наворожили, то в багатьох завсідників магічних салонів виникає стійке переконання в тому, що ворожіння виявилося повністю правдивим. Далі вони починають рекомендувати ворожку чи «мага» друзям і знайомим, діляться своїми прикладами. І сторителлінг виконує свою маркетингову роль.
А якщо ворожбит використовує для реклами своїх послуг персональний сайт або сторінки у соцмережах, то задача пошуку клієнтів суттєво спрощується. Відгуки вдячних і задоволених щасливчиків, які буцімто отримали правдивий прогноз на майбутнє чи за допомогою магії позбулися порчі, вернули коханого й побічно розв’язали інші наявні проблеми, можна розписати самому – скільки завгодно.
Всі без винятку ясновидці, ворожки, чаклуни та знахарі є шахраями, котрі навмисно або через власні забобони використовують довіру людей, розповідаючи їм різні маревні ідеї про долю та можливість передбачити майбутнє. Також не варто поблажливо і байдуже ставитися до прагнення ближнього, особливо, якщо це людина віруюча, звертатися до окультних практик.
Широкий спектр магічних послуг, “проблеми вирішуються” дистанційно (Дніпровський район, Київ)
Віра у ворожіння і можливості ритуальної магії впливати на подальшу долю або якимось чином коригувати події майбутнього є тривожним чинником, який може підштовхнути людину до потрапляння у деструктивний культ – секту. Крім того, забобони породжують зневіру у власних силах, ламають плани на майбутнє. Це прирікає людину на пасивне існування та придушує волю. Тому слід завжди пам’ятати про те, що якість нашого життя залежить не від ряжених «провидців» і «кармадіагностів», а лише від нас. І допоки ми маємо волю й сили, ми можемо досягти всіх цілей, які перед собою ставимо.